Хлор

Хлор - це електроліт, негативно заряджена молекула, що взаємодіє з іншими електролітами, такими як калій і натрій, і тим самим бере участь в регуляції кількості рідини в організмі і підтримує кислотно-лужний баланс. Цей аніон знаходиться в усіх рідинах тіла, але в найбільшої концентрації - в крові і в позаклітинній рідині. Як правило, зміни концентрації хлору подібні до змін вмісту натрію в організмі: підвищення і зниження виникають за схожими причинами. При порушеннях в кислотно-лужному балансі концентрація хлору може змінюватися незалежно від концентрації натрію, виступаючи як самостійна буферна система. Це допомагає підтримувати сталість біоелектричного потенціалу на клітинному рівні за рахунок руху заряджених молекул.

Хлор надходить в організм з їжею і харчовою сіллю (NaCl). Частина хлору, що всмоктався в шлунково-кишковому тракті, виділяється з сечею. Хлор виділяється з іншими катіонами під час посиленого діурезу і втрачається з шлунково-кишкового тракту під час блювання, діареї або появи кишкових фістул. Рівень хлору в організмі зазвичай постійний, хоча трохи знижується після прийому їжі (у відповідь на підвищене виділення під час їжі соляної кислоти, яка частково складається з хлору).

Показання для призначення

• При дослідженні на електроліти або біохімічному аналізі.
• При підозрі на ацидоз або алкалоз з можливим погіршенням стану, що супроводжується тривалою блювотою, слабкістю, дезорієнтацією в просторі, порушенням дихання та ритму серця.
• Через певні проміжки часу, коли захворювання або терапія може викликати порушення складу електролітів.
• При необхідності контролю за результатами лікування захворювань печінки та нирок, серцевої недостатності, артеріальної гіпертензії.

Одиниці виміру - ммоль/л