Антитіла до рецепторів ТТГ (анти-TTГр) - це гетерогенна група аутоантитіл, що взаємодіють з рецепторами тиреотропного гормону (ТТГ) щитовидної залози. За видом впливу на функцію щитовидної залози, анти-pTTГ поділяють на стимулюючі та блокуючі антитіла. Стимулюючі анти-pTTГ багаторазово підсилюють функцію щитовидної залози, що призводить до дифузного зобу і гипертиреозу. Блокуючі анти-TTГр перешкоджають дії ТТГ і призводять до атрофії щитовидної залози і гіпотиреозу. Анти-ТТГр переважно відносяться до імуноглобулінів класу IgG і проникають через плацентарний бар'єр. У крові одного і того ж пацієнта одночасно можуть бути виявлені обидва їх варіанти. Вони є безпосередньою причиною хвороби Грейвса і аутоімунного тиреоїдиту, а також транзиторних порушень функції щитовидної залози новонароджених. Дослідження на антитіла до рецепторів ТТГ - діагностичний тест, що виявляє в крові лише стимулюючі антитіла.
Анти-ТТГр є лабораторним маркером хвороби Грейвса і досліджуються при диференціальній діагностиці синдрому гіпертиреозу. Наявність анти-ТТГр не характерно для інших причин гіпертиреозу, таких як токсичний вузловий зоб, гранулематозний тиреоїдит або введення екзогенного тироксину. Стимулюючі анти-ТТГр виявляються у 85-100% пацієнтів з хворобою Грейвса і можуть служити його діагностичним критерієм. Концентрація анти-ТТГр відображає активність захворювання і пов'язана з тяжкістю офтальмопатії. Значення цього тесту особливо велике, якщо захворювання має нетипову клінічну картину: ознаки гіпертиреозу, офтальмопатія на фоні еутиреозу, одностороння офтальмопатія. Концентрація анти-ТТГр зменшується при призначенні антитиреоїдних препаратів, при цьому висока швидкість зниження титру свідчить про позитивну відповідь на лікування. Динаміка анти-ТТГр може служити підставою для корекції терапії, в тому числі повного скасування антитиреоїдних препаратів. У 75-96% випадків хвороби Грейвса також виявляються блокуючі анти-ТТГр. Слід зазначити, що анти-ТТГр не є строго специфічним тестом для хвороби Грейвса і можуть бути також виявлені у 10-15% пацієнтів з аутоімунним тиреоїдитом Хашимото.
Аналіз на анти-ТТГр грає велику роль в діагностиці хвороби Грейвса у вагітних. Небезпека хвороби Грейвса під час вагітності полягає в тому, що анти-ТТГр долають плацентарний бар'єр і призводять до гіпертиреозу новонародженого. Радіонуклідне сканування щитовидної залози, один з основних способів діагностики хвороби Грейвса, вагітним жінкам не призначається. У цій ситуації дослідження на анти-ТТГр є хорошою альтернативою сцинтиграфії щитовидної залози. Концентрацію анти-ТТГр вимірюють у вагітних жінок, в анамнезі яких є вказівка на хірургічне лікування хвороби Грейвса або лікування радіоактивним йодом, а також у жінок, які отримують тиреостатичні препарати під час вагітності.
У половині випадків хвороби Грейвса після закінчення курсу тиреостатичних препаратів настає рецидив захворювання. При оцінці прогнозу рецидиву використовують кілька параметрів, таких як розмір зоба, вік і стать пацієнта, наявність офтальмопатії і рівень анти-ТТГр. Високий рівень анти-ТТГр розглядається як несприятливий прогностичний фактор.
Одиниці виміру - МО/мл
| Референтні значення: до 1,75 |