Амілаза панкреатична - одна з форм (ізофермент) загальної альфа-амілази, що виробляється підшлунковою залозою. Це фермент, який бере активну участь у травленні і засвоєнні ряду вуглеводів (крохмалю, глікогену та ін.), шляхом їх розщеплення. Невелика кількість панкреатичної альфа-амілази, завдяки значному кровопостачанню підшлункової залози, може потрапляти в кров, звідки фільтрується нирками і виводиться з організму в складі сечі. У нормі в крові циркулює невелика кількість амілази. Водночас близько 60 % становить слинна амілаза (S-тип), а решта 40 % — панкреатична амілаза. Коли відбувається пошкодження підшлункової залози, як при панкреатиті, або якщо панкреатичний протік блокується каменем або пухлиною, панкреатична амілаза (P-тип) починає в більших кількостях потрапляти в кровотік. Підвищення активності слинної амілази при цьому не відбувається. Залежно від захворювання, рівень панкреатичної амілази може падати або підвищуватися. Так, при вогнищевому панкреонекрозі він росте, але при тотальному - близький до нуля, так як виробляти фермент вже нічому. При злоякісних пухлинах показник зростає, але, якщо рак розвивається до четвертої стадії (коли велика частина підшлункової замінюється тканиною пухлини) - падає з тієї ж причини.
Показання для призначення